Фарби та біопсія

Застосування барвників

Для раннього виявлення зони глибоких некрозів використовують забарвлення тканин за Ван-Гізоном. Непошкоджена шкіра і її ділянки з опіками I-II ступеня фарбуються в яскраво-рожевий колір. При ураженні Ша колір жовтуватий, при глибоких ураженнях - яскраво-жовтий.

Методи внутрішнього введення барвників, наприклад синього Еванса, застосовуються вкрай рідко, тому що фарбування тканин ускладнює подальше спостереження за їх станом.

Ферментний метод

Ферментний метод діагностики глибини ушкодження тканин пов'язаний з необхідністю виконання біопсії шкіри. Біоптату поміщають в пробірку з розчином діфосфопірідіннуклеотідфосфатази. Життєздатні тканини через 3-5 хвилин рівномірно фарбуються в блакитний колір. Омертвілі тканини набувають плямисту забарвлення або не фарбуються.

Всі перераховані методи, однак, не дозволяють рано і абсолютно точно диференціювати зони поверхневих і глибоких опіків, важливу роль тут як і раніше грає досвід і кваліфікація лікаря.

Визначення прогнозу

Великі глибокі термічні опіки представляють значну загрозу життю пацієнта. Для дорослих людей середнього віку критичним станом вважається тотальний опік I ступеня і опіки II і 3а ступеня понад 30% поверхні тіла (хоча в даний час вдається врятувати життя хворих з опіками до 60% поверхні тіла).

Небезпечні для життя опіки III і IV ступеня, що займають більше 10-15% шкірних покривів, а також опіки обличчя, верхніх дихальних шляхів і промежини. Найбільш простими орієнтовними методами визначення прогнозу при опіках є "правило сотні" і індекс Франка.