Опіки 4 ступеня

Для опіків 3а ступеня характерно поєднання ексудації і некрозу. Тому можливе утворення товстостінних бульбашок з усієї товщі загиблого епідермісу і поверхневого сухого струпа світло-коричневого кольору або м'якого білясті-сірого струпа.

Опіки 3а ступеня заживають за рахунок зростання грануляцій та епітелізації за рахунок збережених цибулин волосся, проток сальних і потових залоз. Одночасно відбувається і крайова епітелізація (епітелій наростає з боку здорової шкіри).

Зміни при глибоких опіках 3б ступеня виявляються у вигляді утворення пітного сухого струпа коричневого кольору (коагуляційний некроз при опіку полум'ям або розпеченим предметом) або формування вологого некрозу (при ошпаріваніі, наприклад).

При опіках 3б і IV ступеня регенерація виявляється незавершеною через загибель придатків шкіри - можливих джерел зростання епітелію на дні рани. Загоєння може наступити шляхом рубцевого стяженія та крайової епітелізації, кордони якої не нескінченні (зазвичай за рахунок крайової епітелізації утворюється смужка епітелію 2-3 см завширшки).

Опік IV ступеня

Опік IV ступеня виникає при великій тривалості теплового впливу в областях, які не мають товстого підшкірного жирового шару.

При таких опіках є різної товщини і щільності коричневий або чорний опіковий струп.

Особливо важко протікають глибокі циркулярні опіки, які стискають, наприклад, кінцівку панциром і викликають ішемічний некроз тканин. У важких випадках настає обвуглювання окремих частин тіла: вони зменшені в розмірах і являють собою повністю позбавлену органічних речовин неживу обвуглені масу.

Від точності і своєчасності визначення глибини (ступеня) опіку залежить адекватність обраного методу лікування і результат захворювання. Питання про ранній діагностиці глибини некрозу шкіри до сьогоднішнього часу залишається найпринциповішим питанням у комбустіології.