Порушення венозного відтоку

Порушення венозного відтоку, так само як і припливу артеріальної крові, погіршує умови життєдіяльності клітин і тканин, однак виникають наслідки цих порушень відрізняються певною своєрідністю.

При порушенні венозного відтоку клінічні прояви наступають повільніше, превалює набряк і синюшність шкірних покривів. При відсутності запалення больовий синдром виражений помірно.

Більш характерний розвиток невеликих поверхневих некрозів (трофічні виразки), у той час як при порушенні артеріального кровопостачання частіше виникають великі некрози, гангрена кінцівок (поява трофічних виразок також можливо). При венозній патології розвиток гангрени без приєднання інфекції не відбувається.

У той же час при порушенні венозного відтоку спостерігаються виражені трофічні розлади шкіри та підшкірної клітковини: відзначається ущільнення тканин (індурація), вони набувають коричневий колір (пігментація). Характерною є локалізація некрозів.

При артеріальній недостатності некроз тканин зазвичай починається з кінчиків пальців і п'яткової області, тобто в найбільш віддалених від серця місцях.

При венозної недостатності в зв'язку з особливостями будови венозного русла нижніх кінцівок найгірші умови для тканин створюються в області медіальної кісточки в нижній третині гомілки, де зазвичай і утворюються трофічні виразки. Порушення венозного відтоку можуть носити гострий або хронічний характер.

До гострих порушень венозного відтоку відносяться гострий тромбофлебіт, флеботромбоз і пошкодження магістральних вен. Для розвитку некрозів значення має ураження глибоких вен нижніх кінцівок. Порушення відтоку по поверхневим венах становить небезпеку тільки як джерело тромбоемболії.